спустошення

спустошення
-я, с.
1) Дія за знач. спустошити, спустошувати. || Наслідки, результати цієї дії.
2) Те саме, що спустошеність 2). Моральне спустошення.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "спустошення" в других словарях:

  • спустошення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • девестія — спустошення, знищення [VI] …   Толковый украинский словарь

  • девастация — спустошення, знищення …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • спустошливий — а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення …   Український тлумачний словник

  • Кобылинские — …   Википедия

  • амнезія — ї, ж. Ослаблення або втрата пам яті внаслідок різних уражень головного мозку. •• Дисоціати/вна амнезі/я нездатність згадувати особистісно важливу інформацію. Епізоди/чна амнезі/я провал пам яті; втрата інформації про окремі події або епізоди;… …   Український тлумачний словник

  • набіг — у, ч. Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території …   Український тлумачний словник

  • погром — у, ч. 1) Розорення, спустошення якої небудь країни, території і т. ін.; розгром. 2) Розгардіяш, безладдя. 3) Реакційно шовіністичний виступ, що супроводжується вбивствами і пограбуванням майна. Єврейський погром. Вірменський погром …   Український тлумачний словник

  • сплюндрований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сплюндрувати. || сплюндро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зазнав руйнування, нищення, грабування, спустошення. 3) у знач. прикм. Який зазнав катування …   Український тлумачний словник

  • спустошувач — а, ч. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»