- спустошення
- -я, с.1) Дія за знач. спустошити, спустошувати. || Наслідки, результати цієї дії.2) Те саме, що спустошеність 2). Моральне спустошення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
спустошення
Смотреть что такое "спустошення" в других словарях:
спустошення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
девестія — спустошення, знищення [VI] … Толковый украинский словарь
девастация — спустошення, знищення … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
спустошливий — а, е. Який спричиняє спустошення, призводить до нього; руйнівний. || Який свідчить про спустошення, є наслідком спустошення … Український тлумачний словник
Кобылинские — … Википедия
амнезія — ї, ж. Ослаблення або втрата пам яті внаслідок різних уражень головного мозку. •• Дисоціати/вна амнезі/я нездатність згадувати особистісно важливу інформацію. Епізоди/чна амнезі/я провал пам яті; втрата інформації про окремі події або епізоди;… … Український тлумачний словник
набіг — у, ч. Раптовий напад, короткочасне вторгнення і спустошення певної території … Український тлумачний словник
погром — у, ч. 1) Розорення, спустошення якої небудь країни, території і т. ін.; розгром. 2) Розгардіяш, безладдя. 3) Реакційно шовіністичний виступ, що супроводжується вбивствами і пограбуванням майна. Єврейський погром. Вірменський погром … Український тлумачний словник
сплюндрований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сплюндрувати. || сплюндро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зазнав руйнування, нищення, грабування, спустошення. 3) у знач. прикм. Який зазнав катування … Український тлумачний словник
спустошувач — а, ч. Той, хто спричиняє спустошення, призводить до нього … Український тлумачний словник
